Двокорпусний український вулик на 24 рамки
Володимир ТОДЧУК, бджоляр- аматор,
Інженер- механік, кандидат технічних
Наук, доцент, полковник у відставці,
Харківська обл.
Цей допис є відповіддю на запрошення Анатолія Ляховецького („УП" №7 за 2010 р.) взяти участь у створенні сучасного українського вулика для зимівлі бджіл надворі, а також редак¬ції журналу - надсилати матеріали щодо вирішення проблем зимівлі бджолосімей.
В основу конструкції вулика покладено стандартний розмір вощини – 260Х410 мм. Вулик має нижні льотки на теплий занос.
Виготовлено вулик з дерев'яних брус¬ків завтовшки 20 мм, вологостійкої фанери завтовшки 4 мм і пінопласту зав¬товшки 20 мм. Для з'єднання елементів конструкції використані тонкі цвяхи і вологостійкий клей.
До складу вулика (рис. 1) входить: нижній (перший) і верхній (другий) корпуси, утеплена стеля, утеплений дашок, роздільна решітка, знімне глухе дно, знімне сітчасте дно. У комплект вулика також входять 24 гніздових рамки (рис. 2), утеплена заставна дошка, рамкова годівниця (рис. 3) і підставка. Крім того, на пасіці необхідно мати опору для другого корпуса , яку використовують під час огляду сімей та інших роботах в літній період.
На фото 1 показано зага¬льний вигляд вуликів - підготовленого до зимівлі і в період весняного розвитку, а також під час нарощування сім'ї і медозбору.
Конструкція гніздової рамки.
Рамка має зовнішні розміри 282x432 мм (рис. 2). Це зумовлено розмірами стандартного листа вощини, товщиною планок 10 мм і різницею в 2 мм між внутрішніми роз¬мірами рамки та розмірами листа во¬щини.
Ширина верхньої планки становить 28 мм, а нижньої - 25 мм. Конструкція бічної планки подібна запропонованій М. Поливодою („УП" №2 за 2002 p.), але без прорізу у верхній частині. Верхня частина завширшки 37 мм (на довжині 150 мм) слугує постійним роздільником, а далі (на довжині 262 мм) - клино¬подібний перехід від широкої до вузької (25 мм) частини бічної планки.
Для закріплення вощини натягнено дріт у 5 рядів, який стягує верхню і знімне сітчасте дно. У комплект вулика також входять 24 гніздових рамки (рис. 2), утеплена заставна дошка, рамкова годівниця (рис. 3) і підставка. Крім того, на пасіці необхідно мати опору для другого корпуса (фото 3 на с 48), яку використовують під час огляду сімей та інших роботах в літній період.
На фото 1 (на с 48) показано зага¬льний вигляд вуликів - підготовленого до зимівлі і в період весняного розвитку (на фото жовтий вулик), а також під час нарощування сім'ї і медозбору (на фото синій вулик).
Конструкція гніздової рамки.
Рамка має зовнішні розміри 282x432 мм (рис. 2). Це зумовлено розмірами стандартного листа вощини, товщиною планок 10 мм і різницею в 2 мм між внутрішніми роз¬мірами рамки та розмірами листа во¬щини.
Ширина верхньої планки становить 28 мм, а нижньої - 25 мм. Конструкція бічної планки подібна запропонованій М. Поливодою („УП" №2 за 2002 p.), але без прорізу у верхній частині. Верхня частина завширшки 37 мм (на довжині 150 мм) слугує постійним роздільником, а далі (на довжині 262 мм) - клино¬подібний перехід від широкої до вузької (25 мм) частини бічної планки.
Для закріплення вощини натягнено дріт у 5 рядів, який стягує верхню і нижню планки. Перший, третій і п’ятий ряди дроту натягнено вздовж бічніх планок. Для натягування використовую мідний провід, покритий ізоляційним лаком.
Кращу схему натягування дроту запропонував Олексій Мельниченко („УП" №8 за 1999 p.). Дріт натягнуто вздовж бічних планок і навхрест між ними, але тут можуть виникнути проблеми при електронавощуванні рамок.
Ширина верхньої планки у 28 мм забез¬печує відстань 9 мм між верхніми планками сусідніх рамок, яку не забудовують бджоли.
Довжина бічних планок 412 мм, верхньої - 316 мм, нижньої - 282 мм.
Нижній і верхній корпуси вулика (рис. 4, 5) — на 12 рамок, виготовлені з фанери. пінопласту і дерев'яних брусків з наступними поперечними перерізами: 35x20 мм - для верхньої рами корпуса, 25x20 мм - для нижньої рами, 20x20 мм - для бічних стійок і перемичок, 10x20 мм - для закріплення внутрішніх листів фанери.
Корпус у поперечному перерізі - це прямокутник з внутрішніми розмірами 300x450 мм. Товщина стінок 28 мм. Га¬баритні розміри нижнього корпусу 493х 356x506 мм, верхнього корпусу -448x356x506 мм.
У верхній частині бічних стінок корпусів з внутрішнього боку вибрано фальці завглибшки 19 мм і завширшки 9 мм для підвішування рамок, а із зовнішнього боку на всіх стінках - фальці завглибшки 6 мм і завширшки 13 мм. Знизу другого корпуса вибрано зсередини фальці завглибшки 7 мм і завширшки 16 мм.
У передній стінці першого корпусу, на рівні нижнього бруска, зроблено робочий льоток (9x300 мм) на всю ши¬рину вулика. Найпростіший загороджу¬вач льотка - це дві планки (дерев'яні, металеві, ебонітові тощо), які вставляють в паз між фанерою та фальцями пере¬мички і вирізами бічних стійок передньої стінки корпуса. Можна використати два загороджувачі, які продають у бджолярських магазинах, обрізавши їх.
У центрі нижнього бруска передньої стінки другого корпусу вибрано льоток для вильоту трутнів. Закри¬вають і відкривають льоток за допомогою круглого загороджувача.
Нижній брусок, перемичка і бічні стійки задньої стінки нижнього корпусу утворюють отвір (22x300 мм) для встав¬лення глухого або сітчастого дна. Фальці (9x9 мм) у нижньому бруску і перемичці, а також вирізи завглибшки 9 мм у бічних стійках утворюють місце для встанов¬лення втулки (рис. 6), яка закриває отвір. Втулка утримується фіксаторами.
До нижньої частини бічних стінок з внутрішньої сторони першого корпусу прибиті клиноподібні бруски-опори завтовшки 20 мм. Висота задньої частини брусків 25 мм, а передньої - 17 мм (при товщині дна 8 мм). їх закріп¬люють так, щоб верхнє ребро задньої частини бруска було на рівні нижнього ребра отвору, а верхнє ребро передньої частини - на 8 мм нижче від льотка, що забезпечує нахил дна до льотка. Ці бруски слугують опорою для глухого або сітчастого дна. До нижнього бруска передньої стінки прикріплено прилітну дошку. Знизу корпуса, на відстані 13 мм від зовнішньої поверхні стінок, уздовж бічних стінок прибито бруски розміром 20x20x480 мм, які фіксують корпус у підставці.
У нижній частині внутрішньої сторони бічної стінки другого корпуса, на якій закріплені навіси, прибито брусок-опору для рамок при перевертанні корпуса. Поперечний переріз бруска має вигляд прямокутного трикутника з обрі¬заними гострими кутами. Довжина обрі¬заних катетів 18 і 9 мм.
У верхній частині першого і нижній частині другого корпусів на бічних стінках, протилежних завісам, прибиті бруски розміром 15x20x120 мм, які дають змогу легко розділяти корпуси за допомогою стамески.
Маса першого корпусу становить 8,2 кг, а другого - 6,3 кг.
Дашок вулика має розміри 60х 385x527 мм. Це каркас, виготовлений з дерев'яних брусків перерізом 18x56 мм, до якого зверху прибито фанеру завтов¬шки 4 мм, а знизу вибрано внутрішній фальц завширшки 9 мм і завглибшки 6 мм. Зовні дашок покритий оцинкованою бляхою завтовшки 0,45 мм (фото 2) та утеплений зсередини пінопластом зав¬товшки 20 мм (фото 3, 4).
Стеля з розмірами 29x340x480 мм є рамою, зібраною з брусків перерізом 20x10 мм. Знизу рами прибита фанера, а всередину рами вставлений пінопласт. До бічних брусків прибиті смужки фанери завширшки 29 мм, які виступають нижче від дна стелі на 5 мм, що запобігає її зсуванню при закриванні і відкриванні дашка. Стеля насувається на фальці кор¬пусів. Відстань між дном стелі і гніздо¬вими рамками 9 мм.
Роздільна решітка складається з двох обрізаних до відповідних розмірів пластмасових решіток для багато¬корпусних вуликів.
Знімне глухе дно з розмірами 8x299x470 мм - це плита без обв'язки. Поки що я використав вологостійку фанеру, а також плиту QSB (для експе¬рименту). Думаю, що мала товщина (8 мм) узимку забезпечить необхідний холод на дні вулика. Якщо підтвердяться доводи А. Ляховецького і мої припущення, то в майбутньому використаю матеріали з ви¬сокою теплопровідністю. А на стаціо¬нарній пасіці можна використати товсте скло.
Знімне сітчасте дно з розмірами 3x299x470 мм - це металева сітка з вічками 3x3 мм, обкута зі всіх сторін оцинкованою бляхою. Ширина обкутих сторін 20 мм.
Утеплена заставна дошка - це щит з розмірами 441x299x28 мм з плечиками 19 мм. Рама щита виготовлена з де¬рев'яних брусків. Верхній брусок рами з поперечним перерізом 19x20 мм, а три інших - 10x20 мм. Всередину рами вста¬новлено пінопласт, а з обох боків рама оббита фанерою завтовшки 4 мм.
Т-подібна опора дерев'яна з загостреним нижнім кінцем. її висота 840 мм дорівнює висоті нижнього корпуса плюс висота підставки плюс 50 мм.
Рамкова годівниця (рис. 3) з розмі¬рами 432x282x33 мм, виготовлена з ДВП і дерев'яних брусків. Бічні, нижній а та¬кож брусок, який розділяє годівницю на дві частини (основну і для заливання рідини) мають переріз 25x20мм, а бруски для плечиків - 25x10 мм. Брусок, що роз¬діляє годівницю, не доходить до її дна на відстань 3 мм. Основна частина годівниці закрита втулкою. На відстані 20 мм від верхнього краю годівниці з однієї сторони основної її частини зроблено отвір 9x297 мм для доступу бджіл до корму. Дере¬в'яний поплавок з розмірами 4x20x280 мм має два поздовжніх прорізи завширшки З мм.
Підставка під вулик виготовлена з 10-мм арматури і має вигляд зрізаної 4-гранної піраміди без стінок. Висота підставки 300 мм.
Порядок збирання вулика:
- з однієї з бічних сторін дашка зак¬ріпити частини завісів без штиря;
- покласти стелю на нижній корпус;
- вставити другі частини завісів у ті, що закріплені на дашку, покласти дашок на стелю і корпус, притиснути дашок і закріпити нижні частини завісів на
- за допомогою защіпок забезпечити щільне притис¬кання дашка до стелі;
- зняти дашок і стелю та, поклавши їх на другий корпус, виконати аналогічну роботу;
- поставити верхній корпус на нижній, поставити верхні частини завісів наті, що закріплені на нижньому корпусі, і закріпити їх на другому корпусі;
- закріпити кільця защіпок на верхньому корпусі;
- пофарбувати вулик.
Покриваю двічі весь вулик зовні „сріблянкою" і ПФ-115с.
Основні переваги вулика:
- високі теплоізоляційні властивості (взимку тепло, а влітку прохолодно);
- проста конструкція (відсутні піддашники, додаткове утеплення та ін.);
- герметичність верхньої частини вулика;
- скріплення корпусів і дашка за допомогою завісів і защіпок;
- льотки тільки нижні на теплий занос;
- маса вулика мала;
- елегантний вигляд.
На мою думку, запропонований вулик відповідає тим вимогам, які сформулював пан Ляховецький. Він забезпечує надійність, технологічність і простоту пасічникування в сучасних кліматичних і погодних умовах в Україні (спекотне літо і часті температурні зміни навесні, восени і взимку).У цих вуликах рекомендую використо¬вувати методи двокорпусного утримання сімей, які базуються на перенесенні гнізда в другий корпус, залишивши в нижньому корпусі щільник з медом, матку та щільник з наймолодшим розплодом і свіжовідбудований щільник. Додаю рамки з вощиною. У верхньому корпусі додаю 4 рамки сушнику або вощини (якщо сім'я сильна). Закриваю вулик і сім'ю не турбую місяць.
Переваги цього способу:
- підвищує робочу енергію бджіл;
- забезпечує розвиток сім'ї;
- запобігає роїнню сім'ї;
- оновлює гніздо, що сприяє оздоров¬ленню сім'ї;
- спрощує відбір медових щільників;
- значно спрощує догляд сімї та заощаджує сили і час бджоляра.
Add comment