В липні 2017 року в Amerikan Bee Journal прочитав статтю Ренді Олівера про використання щавелевої кислоти розчиненої у воді та гліцерині, нанесеної на серветки з нетканого полотна.

Двома роками раніше, випробовував картонні полоски просякнуті щавелевою кислотою, розчинененою у гліцерині.

 При роботі з цією статтею, звернув увагу на ряд переваг такого методу у боротьбі з кліщем, порівняно з іншими. Перш за все – низькі грошові затрати та затрати праці. По друге – відсутність накопичення шкідливих речовин у меді та воску, безпечність методу для бджолиних сімей, досить продовжений строк присутності просякнутих серветок у вулику, порівняно з зрошенням водним розчином чи випаровуванням щавелевої кислоти.

В цьому ж 2017 році мені вдалося випробувати серветки на невеликій кількості сімей. Результат був задовільним. На слідуючий рік для випробування лікувальних серветок з агітував ще сім пасічників – трьох у Бобринці (Піднебесний О.Д., Присяжний Ю.А, Висоцький В. І.), двох у Кіровограді (Лопушенко М.П. та Немерований О.О.),  по одному  у Помічній (Зверховський М. П.) та Верховцево (Піднебесний С. Е.). Як бачите, географія досить велика і пасіки різні - від 24 до 180 сімей.

Полотенця клалися у вулики двічі, або тричі. Перший раз – на початку квітня, вдруге – після відкачки акацієвого меду, втретє – у серпні, після відкачки соняшникового меду. Контроль наявності кліща проводився після повного виходу бджолиного розплоду обробкою розчином амітрази (тактик) проливом по вуличках.

На власній пасіці контролю піддано 12 сімей. На промаслених паперових контрольних листах в загальній кількості виявлено одинадцять кліщів. Контроль на інших пасіках був різним, але максимальна закліщеність в одній з сімей склала 0,36 %, що в десять разів менше допустимого.

Важливим фактором при використанні серветок є те, що перебуваючи у вулику довгий час вони знищують принесених бджолами кліщів, перешкоджаючи його розмноженню. Враховуючи всі перелічені фактори, вважаю доцільним використовувати такий метод боротьби з кліщем на всих пасіках. Тим більше, що виготовлення таких серветок досить просте і доступне. В разі успішного випробування, виготовлення таких серветок можливе промисловим способом.

Дуже хочу попередити, що робота з щавелевою кислотою досить небезпечна. Хоч ця кислота вважається харчовою, проте вона досить сильна і при потраплянні на слизові поверхні тіла зможе зробити опіки. При роботі з кислотою необхідно використовувати гумові рукавички, окуляри та маску. Обов`язково робоче місце обладнується витяжною вентиляцією та запасом води (напр. рукомийник).

Для самостійного виготовлення серветок необхідно закупити безпосередньо самі серветки, щавелеву кислоту та гліцерин.

Серветки повинні бути з нетканого полотна з найбільшим процентом віскози для кращого утримування розчину кислоти. Такі серветки призначені для сухого прибирання (рис. 1,2). Чим тонші серветки, тим краще їх бджоли будуть сотати та виносити з вулика, проте в тонші серветки всотується трохи менше розчину. Перед замочуванням рулони бажано перемотувати для видалення картонного осердя та більшої рихлості рулонів для кращого їх просочування.

Щавелева кислота – звичайна, така яку ми використовуємо  для проливу, або випаровування.

Гліцерин бажано використовувати харчовий.

При закупці складових слід враховувати кількість серветок у рулоні, чи пачці та витрати на одну серветку:  10 мл дистильованої (перевареної) води, 12 гр щавелевої кислоти та 13 мл харчового гліцерину. Гліцерину та кислоти бажано закупити на 6-8% більше.

Тепер по технології виготовлення серветок:

-в посуд з нержавіючої сталі висипаємо зважену порцію щавелєвої кислоти. Якщо присутня грудкуватість, подрібнювати немає потреби;

- вливаємо відміряну дозу води;

- підігріваємо на невеликому вогні, постійно помішуючи, до повного розчинення кислоти не перевищуючи температуру 70 ℃

-додаємо в розчин відповідну кількість гліцерину.

Для замочування використовуються будь які коробки відповідних розмірів (напр. від взуття) вистелених плівкою. Рулони кладуться в ємність та заливаються розчином до повного занурення на 30 хв, підтримується температура розчину 40℃. За допомогою нержавіючої проволоки, або паличок для суші, серветки на 20 хв переносяться на порожній посуд для стікання зайвої рідини.

Охололі серветки герметично пакуються в плівку. Бажане зважування пакета для визначення кількісті кислоти у одній окремо взятій серветці. Для цього вагу рулона ділять на кількість серветок у рулоні, та порівнюють з заданою /10 + 12 + 13(вода + кислота + гліцерин)/, якщо різниця не перевищує 10%, то результат задовільний. Якщо різниця більша, то у вулик кладеться півтори серветки.

На пасіці відкривається згорток відділяється по перфорації серветка і кладеться на верхні бруски рамок строком на 35 – 45 днів з розрахунку – одна серветка на 6 – 8 вуличок. На власній пасіці використовувались більш товщі серветки, які бджоли не змогли зруйнувати, тому серветки були запрополюсовані, отже через два тижні серветки слід перевернути впоперек (рис.4).

Після 30 – 45 денного використання серветок, залишки видаляються досить легко за допомогою звичайної пасічної стамески.

Успіху Вам дорогі колеги.

Рис. 1

Рис. 2

Рис. 3

Рис. 4